Бутират 1.4BDO Бийск

Чё, люди дрочат? Пришло время расписать свою историю, как я заколебала всё нахер и решила купить бутират, а потом перекрасила свои волосы в розовый цвет. Если честно, я на самом деле даже сама себе не верю, как всё это вышло. Но ничего, давайте разделим это на две истории и начнём с самой убойной - про закладки.

На первый взгляд, может показаться, что я просто пиздую где-то в съездах, хиппую и гоняю соляру. Ну, я не отрицаю, что в своё время я как-то хипповала, а ещё в детстве мама буллила меня, учительница в школе буллила - на такой наркоте, как обычная жизнь, я сука уже искушённая. Но покатавшись по разным городам, пообщавшись с разными людьми, я поняла, что мир настолько большой и я не хочу плыть по течению, как всё стадо.

И вот, однажды проходя мимо тёмной аллеи необычной девятиэтажки, мой хороший друг Джонни подошёл ко мне и сказал: "Слышь, братишка, у меня на хате бутик, заколоченный к хуям. И узришь, я сразу молваю - у него кодеин всякий, это, как ты понимаешь, серьёзные штуковины. Так что если хочешь, можем там заскочить и закачаться до отходов". Ну, я и подумал: шоб сосать локоть, нужно попробовать.

И мы вдвоём плюхнулись в такси, настроение было в приподнятом состоянии, и по дороге решили похулиганить на всю катушку. Лесенка уже начала скакать в моих розовых волосах и чуйка пошла. Я вытащил свой агрегат, подогнал его ближе к носу и принял самое настоящее снотворное. Какая головоломка! Звуки и цвета начали сливаться в одну кашу, я окунулся в океан бутик-счастья. Какие голубые лампочки! Ну а Джонни тем временем костями воткнул в свою жилетку несколько кавунов закладок. Во всю накуренные мы ворвались в квартиру Джонни. Глазам не верил, какая у него грязь! Пустые пачки чипсов, унитаз, заколоченный в мастерской стене, и черепаха, крутящая карусель на кухне. На столе лежал пакетик с кодеином, такой притягательный, что я уже чуть ли не полезла внутрь, чтобы посмотреть, что там внутри этих смертоносных частиц. Да, не переживайте, люди, я не настолько тупая, чтобы сразу же всю дозу засосать в нос.

Вместе с Джонни мы решили сварганить себе пачку убийственного коктейля, ведь бутик - это не просто наркотик, а арт-произведение, которое нельзя подвергать риску. Для начала, мы взяли часть из пакетика, аккуратно пересыпали его на стол, чтобы ничего не просыпалось. Прицепили холодильник к водопроводу, добавили столько жидкости, сколько нужно. И вот, наш аппарат набирает обороты. То, что следовало после, могло сравниться только с акробатическим выступлением Дарвина. Мы оба стояли и наблюдали, как жидкость расходится по трубкам. Мой взгляд упал на Жорика, который сидел в углу и хипповал что-то вроде "э-э-э". Я понял, что он нас понимает и покидает эту сраную студию. Затем, мы сказали Джонни: "Ну, распечатай, к трём дням хулиганства!"

Ну а вторая история - про мои розовые волосы. Как только я выбрался из этого загадочного коктейля, моя чуйка сразу же сказала мне: "Друг, пора менять образ! Ты же не хочешь быть похожим на голубоглазую блондинку". И в ту же ночь я загнался в магазинчик и купил розовую краску. Пиздец, ну спасибо, Джонни, за эту отменную идею. Честно говоря, я волновался, что у меня всё завалится и я нихера не смогу сделать, но знатоки по соседству подсказали мне, что нельзя смотреть на яркую краску, пока она рядом. Ну, я был настолько заведён, что меня просто не смогли остановить. Я достал краску, плотно увязал свою хвостатую голову и перевоплотился в розовую пантеру.

Теперь я точно знаю, что адские головокружения гарантированы и когда я гуляю по улицам в моей новой имиджевой розовой тунике, все на меня смотрят. Я даже не могу себе представить, какие тёлки будут смотреть на меня, когда я буду вмешиваться в батлы рэперов. Мне даже не нужно будет никого буллить. Люди обязательно меня заметят и поймут, что я - это новая жизнь, новые возможности, новая яркая блять реальность!

Короче говоря, да - я бутирящий наркоман-рэпер с розовыми волосами. И я живу своей лучшей жизнью. Я хиппую, буллю и кодеиню, а волосы всегда в розовом. Вот такая яркая мудачная история. А теперь, друзья мои, я иду покорять этот блять мир, нашептывая всякую хуйню своим отождествленным самооценкам.

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!